Етикет тостування

Етикет тостування

Попереду свята і їх багато, і вони зазвичай передбачають зустрічі з рідними та близькими, обмін подаруночками, новорічні гуляння і звичайно ж застілля. А будь-яке застілля - це весела компанія (в усякому випадку я вам того бажаю або все в ваших руках), смачнючі страви, щедре частування і все, що слідує за ним. А як же випити, та не сказати добре слово про гостинних господарів? Отож вміння тостувати стане в нагоді напередодні свят. Можливо, я вас здивую, але є етикет проголошення тостів. І я розумію, що коли гуляння перевалило за четверту годину ранку, а частування було аж дуже щедрим, то вже не до церемоній, але ж починали ви в пристойній компанії і багато говорили і бажали, і вам, як вихованій людині, потрібно мати хоча б невеличке уявлення про етикет тостів.

Як там не крути тост – це промова перед публікою і йому мають бути притаманні усі властивості публічного виступу – говорити чітко, голосно, але не кричати; дивитися в очі, звертаючись до оточення, або до тієї особи, якій адресований тост. Якщо ви взялися виголосити тост, то маєте пам’ятати, що краще говорити від душі, а не завченими фразами. Тост має бути коротким аби гості не почали сумувати, довгі тости, такі як історії-притчі з моральними висновками, не дуже сприймаються українцями, хоча вони дуже популярні у східних народів. Сказавши тост ви маєте дати людині випити і нечемно змушувати пити до дна, хоча якщо тост підіймався з бокалом шампанського, за правилами етикету – він має питись до дна. Бокал з вином дозволяється підіймати декілька разів. «Будьмо!», «Поїхали!», «Ну, давай!» «На коня!» скоріше заклик випити аніж тост, але все має бути по ситуації, і якщо частування господи чи ваших сусідів трапилось на вулиці чи прямо у під’їзді (в новорічну ніч буває всяке), то в цьому випадку довгі тости будуть не доречні. Проте саме ці короткі заклики можна перетворити на тости, сказавши їх іноземною мовою, і ось ви вже не просто балагур з місцевого генделика, а вихована і чемна людина, що знається на традиціях інших народів. Так банальний, але такий необхідний тост «За здоров’я!» зовсім інакше сприймається, якщо ви скажете французькою «A votre sante!», німецькою «Prosit» або польскою «Nazdrowie» чи італійською «Salute», ірландською «Slainte», чи як кажуть шведи «Skoal», або як бажають того ж чехи «Na zdrav». Після того як тост проголосили зазвичай маєте почокатись, але не слід тягнутись через весь стіл, побувавши своїм одягом в тарілці сусіда, достатньо почокатись з людьми, що сидять поряд. Але якщо вас захопило бажання відзначити кожного гостя особисто – доведеться встати і підійти до тих, хоти сидить далеко від вас. Також слід пам’ятати, що на офіційних прийомах чокатись не прийнято. Перший тост має проголосити господар і це зовсім не означає, що вам пора на вихід, такі правила етикету. Далі говорить почесний гість ну і тоді пішло поїхало за бажанням присутніх. Нечемно змушувати говорити даму, якщо вона того не бажає. Офіційні заходи, прийоми передбачають, що чоловіки обов’язково говорять тост стоячи, жінкам вставати не обов’язково. Тост не прийнято підіймати з коктейлями та лікером. Тост піднятий з водою не вважається тостом і в деяких повір’ях вважається до якихось нещасть. Але після шведського короля Густава, що був зовсім непитущим підняття тосту с водою допускається, якщо ви не хочете/не можете пити. Ваш тост має бути завжди по темі вечірки, нечемно розповідати під час тосту байки про когось, кого не знають присутні. Якщо тост був сказаний на вашу честь ви маєте обов’язково відповісти люб’язністю або просто подякувати за гарні слова. Отож, важливо запам’ятати головне, тост має бути лаконічним і вдалим, ваші побажання мають бути щирими, як вихована людина, ви уважно слухаєте тостуючого і перестаєте їсти під час проголошення тосту. Сподіваюсь ці маленькі дрібнички допоможуть вам провести свята весело і радісно.

Система Orphus
comments powered by Disqus
 
Top